А годы летят и уходят мгновением в прошлое

А роки летять, відлітають в минуле секундами,
І голос ослаб, і сердечко, бува, заболить.
І юність пройшла, і уже ми не діти — дорослі ми,
Лише "Тиха ніч" із дитинства, як завше, звучить.

Про вічність згадай, бо ти бачиш у світі що коїться.
Син Божий родився, дитина з Небес, від Отця.
Душа християнка, вона не дарма непокоїться —
І плаче вона, і ридає вона без Творця.

Життя — ніби мить, якщо й хочеш — не втримаєш ти її
Й не скаже ніхто, скільки нам на землі грішній жить.
І раптом я чую знайоме зітхання мелодії -
Це знов «Тиха ніч» із дитинства, як завше, звучить.

Про вічність згадай і поглянь на Ісуса з надією.
У яслах Дитя — наш Спаситель, утілений Бог.
Відкрий Йому серце, аби ізцілив душу Він твою.
Покайся в гріхах для духовних святих перемог.

А роки летять і летять журавлями до вирію,
Години спішать, їх ніколи вже не зупинить.
Пройшли через муки і біль ми до першого «вірую»
І нам "Тиха ніч" із дитинства, як завше, звучить.

Загинеш навік, як Ісуса ти не шукатимеш.
А Він же родивсь, щоб прибити твій гріх на хресті.
У вірі до Нього звернись — і прощення матимеш.
Відкрийся Йому — і Господь все пробачить тобі.

А роки летять і летять — і уже не повернуться.
Листок, що зірвався із гілки, додолу летить.
І верби схилились, в молитві до Господа горнуться,
І знов «Тиха ніч», як в дитинстві, щемливо звучить.