О, как прискорбны, горьки нам

Які ж скорботні, дуже нам
Болючі спомини
Про день, коли Син Божий Сам
Страждав, та без вини.

Немов ягня, Його ведуть
У пору дня ясну.
За нас, за винних віддають
На смерть безжалісну.

Ішов Спаситель наш в юрбі,
Щоб вмерти за всіх нас.
Наш гріх Він на Собі поніс —
І нас від смерті спас.

Йому пробито бік було —
Текли вода і кров.
Що до страждань Його вело?
Свята до нас любов.