Когда два сердца съединяет Бог

Якщо два серця об’єднає Бог,
То не на місяць, і не до весни —
На весь великий шлях земних тривог,
Допоки в нас ще помисли ясні.
Немов огонь, горить любов свята.
Вона не спалах, що раптово гасне.
Від неї геть втікає темнота —
Так сяє світу почуття прекрасне.

Кохай, люби завжди і бережи
Свою даровану Христом дружину.
Як втомиться вона — допоможи,
Неси її в тяжку життя годину.
Важке життя, але живіть, любіть.
Віддайте геть усю любов свою.
Що б не було, але таки створіть
Побожну, люблячу, святу сім’ю.

Щоб у холоднім краю чи жаркім,
І де б ви разом лиш не проживали,
Молитва щира наповняла дім,
І радість, і любов там панували.