Переклади · Вірші

Душа дитини — полотно

Невідомий автор
Душа дитини — полотно,
Де фон — небесний.
Творити нам призначено
Портрет чудесний.
Сімнадцять років, а не три —
В труді старатись.
Завдання: пензлем від зорі
Душі торкатись.
Знайти потрібні кольори,
Відтінків диво
Ми зможемо, коли на дух згори
Проллє Бог світло.
Не стерти помилок, о, ні! —
Вони — мов шрами,
Портрет відіб’є їх в собі,
На жаль, з роками.
Хай віри й доброти штрихи
Переважають,
Щоб не затьмарили гріхи
Сіяння раю.
Відповідальність налягла,
Щемка тривожність,
Аби отримала душа
З Ісусом схожість.
— Переклад Василя Мартинюка
·
← Усі вірші розділу «Переклади · Вірші»
розмова

Коментарі

Усі коментарі модеруються автором перед публікацією.