Хвалу співають Господу вуста

Хвалу співають Господу вуста.
Як солодко Ісусові співати!
І буде наша пісня вже не та,
Коли одягнемо з вісону шати.
Як прийдемо до Спаса в небеса,
Співати будемо натхненніше і краще.
Від музики небесної душа
Наповниться блаженством, наче чаша...

І будуть ті мелодії святі.
Хоч незвичайні, та душі знайомі:
Про Господа, про муки на хресті,
Про воскресіння, про діла любові.
Зіллємося в єдино у хвалі,
Співаючи і радісно, і вільно.
І ті, що не співали на землі,
Співатимуть на небі безупинно.

Спасенних пісня в небесах така
Велична, наче небо неозоре.
Це повновода радісна ріка,
Яка впадає у всесвітнє море.
І запалають зорі молоді.
Сліпучим буде місяця сіяння.
Замовкнуть хори ангелів тоді,
Коли почують наше величання.

Хвалу співають Господу вуста.
Як солодко Ісусові співати,
І буде наша пісня вже не та,
Як будемо із Господом стояти.
Співатимемо в Божому краю
Ми цілу вічність, радісні і вільні.
Дарує Бог мелодію Свою
Спасенній кров’ю власною людині.