Різдво

Як день весни, що заходу не знає,
Як мудрості живої торжество,
Як сім небес, що в шибці кожній сяють,
Господь наш людям дасть у дар Різдво.

І ось вночі накресленим порядком
Над Немовлям в колисці — над Царем —
Засяяла зоря, щоб стати нам світанком,
Прозорливцем віків й поводирем.

Дитя наділять щедрими дарами
Волхви зі сходу. Та чи зможеш ти
З людьми їх порівняти і серцями,
Які Йому несемо, як світи?

Йому до ніг, Хто жив не як лінивий,
А, зруйнувавши пекло вогняне,
Своїм життям заплатить в час великий
За душ людських безсмертя осяйне.