Земле, ти — чужая сторона
Галина Везікова
Земле, ти — чужая сторона,
Всесвіту куточок ледь обжитий.
Про вітчизну іншу хто б не взнав —
Без жалю почне туди спішити.
Всесвіту куточок ледь обжитий.
Про вітчизну іншу хто б не взнав —
Без жалю почне туди спішити.
Земле, ти образи не таї
І не будь прискіплива і строга.
Ми сьогодні жителі твої,
Може, завтра побачимо Бога.
І не будь прискіплива і строга.
Ми сьогодні жителі твої,
Може, завтра побачимо Бога.
Ну а поки, як цвітуть квітки,
Як бруньки бубнявіють чудові,
Так приємно серцю віднайти
Гарний почерк Божої любові.
Як бруньки бубнявіють чудові,
Так приємно серцю віднайти
Гарний почерк Божої любові.
Та ростуть гріхи, як бур’яни.
Й навіть у піснях пташок порою
Стільки смутку чується мені
За нетлінною небесною красою.
Й навіть у піснях пташок порою
Стільки смутку чується мені
За нетлінною небесною красою.
Скоро скажемо тобі «прощай!» —
В переселення момент великий...
Ах, Земля — наш тимчасовий край,
Всесвіту куточок ледь обжитий...
В переселення момент великий...
Ах, Земля — наш тимчасовий край,
Всесвіту куточок ледь обжитий...
Коментарі
Усі коментарі модеруються автором перед публікацією.