Весна мого життя

Теплом війнуло на сумні поля,
Теплом війнуло на сади безлисті –
І ожила задумана земля,
Прийнявши сонячні цілунки променисті.
Дзвенять струмки, радіючи весні.
Травинки перші тягнуться до неба.
І радісно, і весело мені,
Що Ти мене знов оживив для Себе.

Весно мого життя, Ісусе, – Ти,
Ти оживив моє усохле віття,
Аби я зміг для Тебе розцвісти
На нескінченні вічності століття.

Вже перша пісня тріпотить вгорі.
Розкриті вдячним звукам двері серця.
Все виграє навкруг о цій порі
І кожна брунька радісно сміється.
Розкрили перші квіти пелюстки,
Прості і невимовно пречудові,
І розцвіли в моїй душі квітки –
Квітки до Тебе ніжної любові.

А пахощів весни терпка краса
Змагається навипередки з вітром.
І вже моя наповнена душа
Тобі хвали пахучим ніжним миром.