Говорить Бог мені вустами серця

Говорить Бог мені вустами серця,
I чую я удень i уночі:
— Слова Мої — оце тобі ключі,
Усе таємне ними відімкнеться.

Побачиш гріх, що за тобою в’ється,
Як він вступив зi святістю в борню,
I прірву розпачу, i озеро вогню —
Й душа твоя здригнеться.

В яскравім свiтлi, що із неба ллється,
Зречешся геть минулого життя.
Пізнавши таємницю каяття,
Гукнеш Мене — i Дух Мій відізветься.

Душа твоя блаженно усміхнеться,
Ввійшовши в кращу з кращих таємниць:
Бог роздає любов з Своїх криниць
Безмірно — стільки, скільки заманеться.

О, ця любов із тих часів дається,
Коли Христос за нас помер й воскрес,
Зійшов ув ад, піднявся до небес —
I там Його зустріти доведеться.

Говорить Бог мені вустами серця,
I чую я удень i уночі:
— Слова Мої — оце тобі ключі,
I тільки ними небо відімкнеться.