Коли зійшов з Господньої руки

Коли зійшов з Господньої руки,
То Він послав до мене охоронця:
— Рятуй від хвиль суєтної ріки
I повертай лице його до сонця.

I ангел при мені щодень, щоніч,
Де мілина, підкаже, а де вир клекоче,
I заглядає лагідно до вiч,
Бо любить, бо мені спасіння хоче.

I каже:
— Ось я йду, тримайсь мене,
Удвох досягнемо небес, юначе.
Коли ж я вибираю щось земне,
То ангел гірко плаче.

I я тоді у впертості своїй
Не чую зовсім ангельського слова.
Та помічаю, як радіє змій —
Для нього жертва вже майже готова.

Кричу:
— Ісусе, порятуй, оглух,
Пітьму цю витримати вже не сила!
Й до мене повертається мій слух,
I чую ангела, i як шурхочуть крила.