В хвилину болю смутку i відчаю

В хвилину болю, смутку i відчаю
Я допомогу незбагненну маю:
До серця, що кричить з нестерпних мук,
Ось відчуваю наче доторк рук,

Що, теплі й лагідні, у ніжності глибокій,
Знімають біль i залишають спокій;
Й воно, розчулене й утішене, не в змозі
В подяці щирій зупинити сльози.

Подяка Господу, подяка за турботу,
Що Дух Святий ще здійснює роботу
Й торкається загублених сердець,
Аби покинули свій манівець

I в Господі Спасителі Ісусі
Знайшли підкріплення, i відродились в Дусі.