Щ. Щур втікав, бо злякався щур

Щур втікав, бо злякався щур,
З того ляку виліз на мур.
Чи ж можливі жарти з котами,
Як вони женуться за нами?
Але котик пройшов — й ні мур-мур,
Він не вгледів, де дівся щур.
Справжнє щастя щурик наш мав,
Що щасливий — і сам не знав.