Часто серце наповнює сором

Часто серце наповнює сором
За слова, за дрібні провини.
А вони, наче змовились, хором
Репетують у душу: «Винний!»

Винний, винний… Та що міг зробити?
Пильнував за собою старанно.
А згрішилось, як чинять діти, –
Ненароком, раптом, спонтанно.

Винний, винний… Що можу сказати?
Тих грішків за життя забагато.
Крізь провини дивлюсь, мов крізь ґрати,
Жалісливо і винувато.

Може, й винний… Та ж я у тілі.
Я не ангел, просто людина.
Що зроблю у своїм безсиллі?..
«Заступись!» – прошу Божого Сина.