Мій Господи, яви Свою присутність

Мій Господи, яви Свою присутність,
Щоб обновивсь я від Твого сіяння,
Збагнув не лише форму покаяння,
А й сутність.

Щоб я, зазнавши у сльозах миття,
Сказав Тобі в твердім переконанні:
— Прости, бо йшов в гріховному тумані
До небуття.

А Ти поставиш на життя дорогу.
I, маю певність, буду простувати
Аж ген до неба, i пісень співати
Моєму Богу.

Мій Господи, яви Своє обличчя,
Щоб в серці вкарбувався образ Сина,
Щоб відродилась в нім Свята Країна
I таємнича.