Молитви та хваління

Мій Господи, живу з Твоїх щедрот

Мій Господи, живу з Твоїх щедрот,
Приймаю вдячно, знаючи напевно,
Що Ти мене звільняєш від турбот,
Щоб я у небо рвався безперервно.
Вони — дощем у час сердечних спек,
В час холоду — як сонячне проміння.
Відвагою — як зграя небезпек,
Любов’ю — як на мене град каміння.
Твої щедроти наповняють все:
І плоть, і душу, хату і довкілля.
Ще й дар дарів Твоя рука несе —
В Твоєму Царстві мати новосілля.
— Василь Мартинюк
·
← Усі вірші розділу «Молитви та хваління»
розмова

Коментарі

Усі коментарі модеруються автором перед публікацією.