Молитви та хваління

В нечисте середовище утіх

В нечисте середовище утіх
Господь зненацька посилає промінь,
Аби він просвітив собою темінь
І кожен міг побачити свій гріх,
Щоб кожен, хто наситився від лих,
Що заподіяв ближньому своєму,
Молитву каяття промовив ревну,
Втікаючи від злочинів своїх.
Хто ж потерпав у світі від усіх,
Змирявся з кпинами, що падали на нього,
Одного дня, сумного й осяйного,
Уздрівши світло, встав і переміг.
О Господи, прошу, не кидай тих,
Хто не зумів ще подолати гріх!
— Василь Мартинюк
·
← Усі вірші розділу «Молитви та хваління»
розмова

Коментарі

Усі коментарі модеруються автором перед публікацією.