Врятуй мене, врятуй, Ісусе Христе

Врятуй мене, врятуй, Ісусе Христе,
Бо я — мов дерево, напівсухе й безлисте.

I прийде, чуєш, Христе, прийде день —
I я струхлявію на пень,
Що чорний весь, i сиплеться із нього, —
Не люблений ніким, бо не любив нікого.

Ісусе, забери бруднi думки
I на гіллі моїм яви бруньки.
Якi ж то будуть дні i чарівні, й блаженні,
Коли листочки вигулькнуть зелені.