Настрої серця

Я розірваний, я четвертований

Я розірваний, я четвертований.
За які справи, які вчинки?
І кинутий в світ, смертю обумовлений,
Збирати цілого частинки.
Де ж взяти творчий дух Безмірного,
А не чуття земне, безсиле?..
Частинки ті — шматки єдиного,
Але існують наче ціле.
І у належній неналежності
Ладнаю волі пазурі сталеві...
Але з’єднати протилежності —
Це добуток страждань... рівний нулеві.
О бідний мозок бідних аналітиків,
Що примиряє людську суть строкату...
Позбудеться ж бо воля кігтиків
Й зведе страждання до квадрату.
— Василь Мартинюк
·
← Усі вірші розділу «Настрої серця»
розмова

Коментарі

Усі коментарі модеруються автором перед публікацією.