Як тішать очі всі земні набутки

Як тішать очі всі земні набутки:
І блиск речей, й погордливість посад.
То вабить балаган, а то парад,
Втішає анекдот, а чи незвичність чутки.

До бару поспішу, щоб не страждати,
Де безуму густий й дражливий чад,
Де п’ють, їдять і тішаться не в лад,
Де люблять бити й матюкати.

І все це називається життям.
Всі, наче задоволені, сміються...
Але вві сні так гірко сльози ллються,
Яких собі не поясню і сам.