Настрої серця

Настільки сповнена земля гріха і горя

Настільки сповнена земля гріха і горя,
Що вже уся немов Содом й Гоморра.
Нема на ній ні глузду, ні моралі,
Летить безумно в прірву далі й далі.
І близько день, коли вогонь дощем
Поллє на всіх безбожників-нікчем.
Можливо, змучені жаським стражданням,
До Бога звернуться зі щирим покаянням.
Як ні, як душі від гріха затерплі,
То доведеться вікувати в пеклі.
— Василь Мартинюк
·
← Усі вірші розділу «Настрої серця»
розмова

Коментарі

Усі коментарі модеруються автором перед публікацією.