Пливе дорога під авто рікою

Пливе дорога під авто рікою,
Згинається у дивні віражі.
Пейзажі в’ються обіч, як вужі,
Нас обминаючи й дивуючи собою.

Розкішні барвами і рухом дивовижні…
Вбирають очі ненаситно все...
Пес на дорозі. Що його несе?
Удар. Вищання. Звуки надто пізні.

Рвуть труп колеса, як вовки голодні,
Облизують зажерливо асфальт.
На нім залишиться лиш кілька рижих лат —
Мов свідки безсторонні.

Радій, божку автодоріг, це — жертва,
Які ти любиш й б’єш машини в лоб,
Тварин й людей шлеш під колеса, щоб
Усяка з цих істот упала мертво.

Та прийде час — і ти із паном смерті
Впадеш ув озеро палюче, вогняне
За те, що забирав життя земне,
Що Боже викрадав, щоб нівечити й жерти.