Настрої серця

Шукаю, мучуся, чекаю, лину

Шукаю, мучуся, чекаю, лину.
І не намучитися, і не дочекатись.
Я бачу небо — і від спраги гину:
Прикутий до землі — не відірватись.
Не відірватись, бо у неї чари:
Пригорне, приворожить — не позбутись.
Якщо і маю сил піднятися за хмари,
То лиш для того, щоби повернутись.
Блакить ваблива, там кінця не видно.
І відчуваю: більше так не втерплю.
Якщо небес не осягти, потрібно
Зробити схожою на небо землю.
— Василь Мартинюк
·
← Усі вірші розділу «Настрої серця»
розмова

Коментарі

Усі коментарі модеруються автором перед публікацією.