Так порожньо, так холодно, так мертво

Так порожньо, так холодно, так мертво —
Ані жалю, ні краплі каяття...
Моя ти душе, превелика жертво
Суєтного життя!

О вирвися із рук волхвів безжальних,
Щоб не радів язичницький бовван.
Написано в твоїх очах печальних:
Ісус — мій Пан.

Чадний вогонь мирської біганини
Нехай твоєї суті не торкне.
Тебе, стражденну, кожної хвилини
Жде неземне...