Відійшов у пустелю думки

Відійшов у пустелю думки,
До скель голих розумувань.
Ліг — і висохло серце з розпуки
Питань.

Легке тіло, мов шкаралуща
Кимось випитого яйця.
З’їла логіка невсипуща
Мудреця.

Згрібши кості сухі в кишеню,
Дамся вітру, може б відніс
Луці в поділ, озеру в жменю,
А чи в ліс...