На водне хрещення

Як добре, що відкрився нам Христос
І підняли ми на Голгофу очі.
А то б нам далі бути довелось
В полоні суєти і ночі.

Як добре: Він серця нам просвітив,
Що мали марні і діла, й бажання.
Як добре те, що Бог наш захотів
Усім нам дати покаяння.

Ми, обливаючись слізьми, тоді
Зреклися темряви гріха навіки,
Й у наші душі, в Бозі молоді,
Влилися прощення Господні ріки.

Господь забрав від нас усяке зло:
І страх і відчай, й немочі раптові,
І серце кожного наповнило тепло
Великої Христової любові.

О щирі чисті сльози каяття,
О хвилі зустрічі із Господом чудові!
Вже інше почалося в нас життя —
Життя в Христі, бо ми тепер Христові.

Хрестились у воді в Його ім’я,
Пообіцявши совість чисту й вірність.
Ми нині всі — одна свята сім'я,
Не лише на земне життя — на вічність!

Твоїми, Боже, стали ми дітьми.
Надію маємо, яку Ти дав любов’ю:
Для вічності воскреснемо всі ми,
Щоб пробувати в небі із Тобою.

Чинити хочемо, як Ти чинив,
Коли ходив по цій землі у тілі, —
А ти прощав, а Ти усіх любив
І зміцнював серця сумні й безсилі.

Навчи, о Господи, і нас любити всіх,
Давати поміч всім і всім прощати,
Щоби при зустрічі в ясних очах Твоїх
Докору і жалю не прочитати.

Навчи нас дякувати, Господи, Тобі
Завжди за все без краплі нарікання.
Навчи нас не губитися в юрбі
І Новину звіщати без вагання.

Як добре, Христе, що знайшов Ти нас
І викупив великою ціною!
Як добре, Христе, що у добрий час
У небі ми зустрінемось з Тобою!