Ти — вільний Дух

Ти — вільний Дух. Ти крила розпростер
Й ширяєш у невимірній безодні.
Ти свариш чорних дір, які завжди голодні,
Й цілуєш зорі, мов своїх сестер.
Ти лагідний і був, Ти лагідний тепер.
Тебе так ваблять на оцій планеті
Малі істоти, і палкі, і вперті.
З них кожен бунтівник і саможер.

Ти покидаєш дивні високості —
Не шкода всіх приваб отих висот.
Ти хочеш бачити життя істот
Й поставити їх на дороги прості.
Вони заплутались у доброті і злості.
Ти їм відкриєш радості секрет
І виплутаєш із усіх тенет,
Бо є величне щось в пігмейськім зрості.

Ти — вільний Дух. Близька Твоя мета.
І в тій істоті, в тій малій людині
Думки зародяться Твої — і чисті, й вільні —
І землю називатимуть — свята.