О творче Всесвіту, Тобі моя хвала!

О творче Всесвіту, Тобі моя хвала!
До всього, що навколо, Ти торкнувся,
Нікого не згубив, нікого не забувся,
Кому Твоя ще милість не дала?

Для кожного відміряв так, як слід.
Якщо і голий — то себе позичив.
Хто незалежність із людей засвідчив
І вибирав батьків і свій прихід?

Ти і мене зіткав з ниток любові,
Та нитки від клубка не відірвав,
Щоб я на цій землі не заблукав,
Як бурі налетять раптові,

І щоб я був завжди напоготові —
І відізвався на суремний клич
Тебе зустріти, Бога, віч-на-віч,
Піднявшись на хмарини пурпурові.