О Господи, як добре, що Ти є

1.
О Господи, як добре, що Ти є,
Як добре, що Ти був, як добре, що Ти будеш,
Як добре, що усе життя моє
В Своїх руках голубиш!

Коли засну, то у свій час розбудиш,
Як розхвилююсь — заспокоїш Ти.
Ти, Господи, ніколи не забудеш
Мене вести.

Вести до дивокраю доброти
Безмежної і вічної любові...
Тебе душа і серце, як святі,
Хвалить готові.

Вони Тобі бажають в щирім слові
Подяку вознести.

2.
О Господи, як добре, що Ти є,
Що завжди був і завжди будеш з нами,
Як добре, що життя земне моє
Утішив щедро друзями-братами.

Вони є гарними пахучими квітками
Із Твого саду, що у небесах.
Ти їх зростив-бо власними руками
І розсадив по селах і містах,

Щоб кожен, глянувши на них, в думках
Твою прославив і любов, і велич;
Відкинув гріх, що сковує, і неміч
І забажав цвісти в Твоїх садах,

Куди земний не досягає жах
І де хвала возноситься в віках.