Настрої серця

Думки — хаос. По вінця бруду повні

Думки — хаос. По вінця бруду повні.
Кладуть тягар на серце, ліплять скруту.
І за бажання, що завжди гріховні,
Беру покуту.
Жорстокий піст. У болях тіло й розум —
Хай пригадають світлу радість неба.
Але чатує поруч хижо безум,
А сили — аби крикнути:
— Не треба!
Шукати силу й святість йдуть у храми,
Між чистим вибирають найчистіше...
Тяжка і довга боротьба з гріхами —
Та їх ще більше.
Куди ж бо я від себе маю дітись?..
Можливо гріх у тім, щоб народитись..
— Василь Мартинюк
·
← Усі вірші розділу «Настрої серця»
розмова

Коментарі

Усі коментарі модеруються автором перед публікацією.