Душі б в Едем, до ген позаземного

Душі б в Едем, до ген позаземного.
Та мозок впертий і тупий.
З нікчемності не виросте нічого,
Мозку мій.

Покинь свої страхи і розрахунки
Не згадуй і минулого, не смій.
Тебе чекають срібні обладунки
І бій.

І шарпатиме вітер нерви голі,
І босим стану на стерню,
Та серце буде повним волі
Й вогню.