Я закохався в дівчину Свободу

Я закохався в дівчину Свободу
У юності своїй безпечній ранній.
Не боячися безлічі народу,
Освідчувавсь публічно їй в коханні.

Про добрий тон не згадував ніколи
І не зважав на інших почування.
Мені було аж надто вже доволі
Своїх думок і власного бажання.

Вона ж мені всміхалася прихильно,
І я подумав про гучне весілля.
«Свободонько!» — її покликав мрійно
Й почув: «Ти помилився, я — Свавілля».