Коли жарини серця і думок

Коли жарини серця і думок
Ти віддаси за золотий пісок,
А правду, в болю віднайшовши,
Замкнеш у сейфі, наче гроші, —
Полізуть на твої пороги
Бруднющі волохаті ноги…
Пильнуй і не міняй прекрасне
На щось блискуче, та дочасне.