О небесні безодні

О небесні безодні,
Безкінечно просторі,
Як яскраво сьогодні
Миготять срібні зорі!

Тільки ж ця нескінченність,
Це небесне диво
Дарувало непевність —
Й серце стислось щемливо.

Відчайдушність самотня
У його колотнечі...
Ця вогненна безодня
На мої ляже плечі.

Гей, жорстокі й нечесні,
Перекриті дороги —
Будуть зорі небесні
Обпікати нам ноги!..