Ріка бурхлива мудрувань людських

Ріка бурхлива мудрувань людських.
Ступи туди — й не вернешся ніколи.
І запахи морочливі доволі,
Щоб не зомліти в них.

Тут переплутались і праведність, і гріх.
Все назване чужими іменами.
І вже пливеш услід за бурунами
До берегів чужих.

На берегах тих демонічний сміх
Тебе чекає. Регіт знавіснілий
Вселяє жах і відбирає сили —
Не жди, щоб він затих.
Акордом сумніву, хаосу, всяких лих
Дзвенітиме до темної могили.