Вмирає гріх — а серце оживає

Вмирає гріх — а серце оживає,
Тріпоче в купелі небачених щедрот,
Які дарує Саваот,
Як знає.

Воно, ожиле, радісно співає —
Покинуло Содом, неначе Лот,
І може зазирнути до висот,
Де правда сяє.

І, трепетне, надіється, чекає —
За свій земний і швидкоплинний вік
Побачить осяйний Господній лик,
Що все прощає.

А потім ринуть у життя безкрає,
Де зупинився невгамовний час
І де завжди любов’ю Спас
Обігріває.