Я був ніким

Я був ніким,
Та відродився в Слові.
Тепер я глек
для Божої любові.

Вона у мене ллється
Аж по вінця,
В моїй поставі
І в очах іскриться.

Не промину
Ні заздрісних, ні злих —
Любов Господню
Виллю на усіх.

Беріть, не шкода.
Як і спорожнію —
Ви оживете, —
От і порадію.

Ви лиш ступіть
На праведні дороги,
А я не пересохну
Без вологи.

Беріть у пригорщі
Або хоч по краплинці, —
Наповнюсь знов
З небесної криниці.

Бо знаю, Він,
Хто в небі Наді мною,
Свою любов
Мені поллє рікою.