Земля дарує рабство або плаху

Земля дарує рабство або плаху...
Така вона жорстока й невблаганна.
Всі гавані отут — початок шляху,
Спокійний закуток — фата-моргана.

Тому-то не шукаймо більше спокою,
Зречімось й думки, хоч і неохота.
Смерть буде довгою, печаль глибокою
З всіма ознаками трутизни і болота.

Минуле? — Втрачене.
Теперішнє? — Не треба.
Не знайдеться у смерті й крихти путнього.
Дорога простяглася десь до неба —
Неба майбутнього.