Земне життя не для забав

«Земне життя не для забав,
Будь ковалем своєї долі!..»
І власне щастя здобував
В непогамованій сваволі.

Здавалася близькою ціль,
Здавалося, що шлях пробито,
Але кінцем усіх зусиль
Ставало… бабине корито.

Навіщо війни, нащо герць?
Хоч, кажуть, в нім перемагаю,
Однак солом’яний вінець
На голові за битви маю.

Прийшло прозріння крізь жалі,
Крізь біль і подвиги непевні:
Усі зусилля на землі
Без Господа Отця — даремні,
Усі зусилля на землі
Без Господа Христа — даремні,
Усі зусилля на землі
Без Духа-Господа — даремні!