Різдво Христове

1. Бог бачив, що нещасні, бідні люди
Потерпають у гріхах, у всякім бруді.
Гріх зумів людей в кайдани закувати
І не хоче їх нізащо відпускати.

О, як шкода Богу в небі людства стало,
Захотів Він, щоби зло не панувало.
І для того, щоб звільнилася людина,
Бог Отець послав Свого на землю Сина.
Божий Син, Який ходив в Отцевій силі,
Мав з’явитись на землі у смертнім тілі.
Як настав же час явити цю подію,
То для цього Бог Отець обрав Марію.

2. Йосип і Марія ідуть та ідуть —
До Віфлеєму веде їхня путь.
В місті Давидовім люд не злічить,
В місті Давидовім ніде спочить.
Гості заповнили геть всі хати.
Вільного місця ніяк не знайти.
Он, у вертепі, худоба стоїть.
Там і лишились вони відпочить.

3. В ніч оцю так темно, в ніч оцю так зимно,
Тільки зорі мріють і вогні десь видно.
Пастухи у полі змерзли і втомились,
Вогнище розвівши, біля нього грілись.
А вогонь гуркоче, а вогонь палає...
Що за дивне світло із небес спадає?!
Що за дивна хмара, і яка іскриста,
Освітила поле навкруги до міста?!
О, це Божий ангел, з ним же — ціле військо,
Прибули у славі, опустились низько.
Й ось могутній голос пролунав повсюди.
Кожне слово чули зляканії люди.

4. — Чуйте, люди, чуйте, ось прийшла година
Вже Марія в Віфлеємі народила Сина.
Вже Марія народила, народила.
Її Сина ще огорне Божа сила.
Немовля, Яке Ісусом наречеться,
В славу Батька, що на небі, убереться.
Немовля, Яке Ісусом буде зване,
В кожнім місці всього світу знаним стане.
В Немовляті, ув оцій малій Дитині
Буде воля подарована людині.
Боже прагнення і Боже повеління —
Дарувати ув Ісусі всім спасіння.
О, радійте, о, радійте, грішні люди,
Прославляйте Батька-Бога гучно всюди!
Бо з’явилась серед вас Господня Слава —
Превелика, пречудова, преяскрава!
Бо Ісус, мале Дитятко, — ваш Спаситель,
Відкупитель Він небесний, Вибавитель!
Відкупитель від усіх гріхів і рабства
Для Небесного Свого Святого Царства.
Вибавитель від пітьми і страху смерті.
В Його книзі всі провини будуть стерті.
Слава Богу, слава Богу, слава Богу,
Що послав в малім Ісусі допомогу!
Слава Богу, слава Богу, слава в вишніх,
Що спасіння буде явлене для грішних!
На землі хай буде мир, хай буде спокій,
Що від Господа, — міцний і надглибокий!
І у людях хай же буде добра воля!
Відтепер усіх чекає славна доля!
І знялося разом в небо Боже військо,
Вище й вище — й ось воно уже не близько.
Пастухів уся здивована громада
Йде до міста пересвідчитись, чи правда,
Чи правдиві тії ангельськії вісті,
Що Спаситель у Давидовому місті.
Віднайшли вони те місце й ту родину,
І у яслах в сповитку Святу Дитину.
І зраділи щиро: Господу осанна!
Бо наблизилась година довгождана.

5. А вгорі горіли зорі і співали,
І також Ісуса радісно вітали.
Пломениста зірка в небесах світила,
Мудрецям на сході диво сповістила.
Мудреці на сході на таку ознаку
Принести схотіли Богові подяку.
А коли зібрались, то аж від порога
Вказувалась з неба правильна дорога.
Це за їхню мудрість і за душі вірні
Всі світила неба їм були покірні.
О, подяка Богу — що ще більше треба? —
Бачимо, родився Цар землі і неба.
І вклонились низько Спасу в тій хвилині,
Що лежав сповитий в ясельцях на сіні.
Мудреці зі сходу привезли Маляті
Золото і смирну — всі дари багаті.
Славили Ісуса голосно й потому
Радісні вернулись до свойого дому.
Спас наш народився, Спас наш народився!
Люди, порадіймо, люди, звеселімся!