Настрої серця

Горить вогонь — істота многокрила

Горить вогонь — істота многокрила.
Гарячі помахи, танок гарячий...
Тулюсь до неї — змерзлий і незрячий, —
Щоб обновила.
Палючі доторки... Полегкість щира...
Хіба це опік? Ні, це поцілунок...
Гудіння полум’я... Оркестр душевних струнок...
І попіл звіра...
Це я згорів — єство егоїстичне,
Все, що було мучителем і звіром.
Розвійся, попелу, із вітром —
Лишилось вічне!
— Василь Мартинюк
·
← Усі вірші розділу «Настрої серця»
розмова

Коментарі

Усі коментарі модеруються автором перед публікацією.