Сонні дні і хвилини сонні

Сонні дні і хвилини сонні,
А терпіння — з макове зерня.
І думки такі безборонні,
Щоб між ними не виросло терня.

І таке болюче згасання,
І така невідступна темінь.
О любове — пізня і рання—
Камінь серця удар об камінь.

Хай осколки — багато чи мало —
А під ними шматочок плоті.
Це життя обов’язком стало,
А скарби — сміттям в позолоті.

Лише свист батога оживляє,
Лише крик додає руху крові.
О, коли це життя засіяє
У Господнім вінку любові?!