Запахла ти мені, мов яблуневі квіти

Запахла ти мені, мов яблуневі квіти,
Засяяла мені, немов свята.
Хотів до тебе тільки притулитись,
А приліпився на усі літа.

Душею й серцем… Міцно — не розняти.
Нам хороше і радісно обом…
Ще шестеро Господь приніс до хати,
Та нам усім не тісно за столом.

І у серцях не тісно нам — просторо,
Бо ж Сам Господь розширив їх без меж.
І дивимось усміхнено угору —
Туди, де наш Ісус, де будемо ми теж.

Моє кохання, всім даєш ти раду,
Хоч спокою не маєш ні на мить:
Тому дай хліба, другому пораду,
Радіє третій, шостому болить…

У тебе усміх, в тебе добре слово
На кожну мрію, на благий порив…
О, поєднались ми не випадково —
Подружжям Сам Господь нас сотворив.

Хоч в березні ще вітряно та сніжно —
Для нас ці дні найкращі й для дітей…
Ми тулимось усі до тебе ніжно,
А ти нас пригортаєш до грудей.